Главная arrow icon Вопросы arrow icon Психология arrow icon Проблеми у спілкуванні

Проблеми у спілкуванні - вопрос №2533903

Доброго дня! Мене звуть Наталія, мені 30 років. Останні декілька років мене турбує проблема у спілкуванні з людьми. Раніше, до заміжжя, я була позитивною і активною людиною. У мене було декілька найкращих подружок, багато знайомих. Ми постійно збиралися компаніями: спочатку у школі, на дискотеки, на прогулянки і т.д. Потім я жила в гуртожитку, де у мене також було дуже цікаве і бурхливе життя. Мої подруги називали мене«енерджайзером», бо казали, що в мені є дужа багато енергії і позитиву. Потім я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, і спілкування з друзями перейшло на інший план; я всі свої думки спрямовувала лише на нього. Напевне, це було «початком кінця :) » Я перестала спілкуватися з друзями і знайомими (мене цікавили лише друзі коханого). Після весілля у нас одразу, один за одним, народилося двоє хлопчиків, ми почали будуватибудинок… Коротше я займалася тільки сім'єю, будинком, роботою. І складається враження, що я цілком розучилася спілкуватися з людьми.Моє коло спілкування звузилося тільки до чоловікової сім'ї, і то, мене дратує, коли вони занадто часто з'являються у нашому будинку. Я відвикла від компаній, посиденьок, пікніків. Мій чоловік дуже комунікабельний, і час від часу ми потрапляємо у компанії, де я, зазвичай, відмовчуюся, і намагаюся знаходитися лише поруч із ним. Мені не приносять задоволення навіть поїздки до моїх батьків, бо коли ми там збираємося за столом, разом з моїм братом, його дівчиною, якимись друзями, мене і ця ситуація напружує. Таке враження, що мій чоловік себе комфортніше почуває в мене вдома, ніж я сама. Пробувала відновити дружбу зі старими подругами, також не виходить з ними невимушено спілкуватися. З'являється якась напруга, спілкування не вдається.Зараз вони на мої дзвінки не відповідають. Напевне, їм також зі мною нецікаво. Єдине спілкування, яке мені приносить задоволення — це моя робота. Тут я постійно спілкуюся зі своїми клієнтами, консультую їх, даю їм якісь поради. І під час таких розмов у мене змінюється інтонація, голос, з'являється жива жестикуляція… А коли той самий клієнт запрошує мене на каву, коли ми розмовляємо «не по роботі», я знову закриваюся, «зажимаюся» всередині, знову не можу підтримати розмову, і стаю нудною і нецікаво. І всі мої намагання стати цікавою співрозмовницею завжди провалюються. Що зі мною не так?_________________________________________________________________________
Кира
24.07.17
Психология
1 ответ

Ответы

Рейтинг: 2 163
Здравствуйте, Кира!
Привыкать к общению нужно постепенно, окунувшись полностью Вы испытаете стресс. Не обязательно восстанавливать общение с бывшими подругами и друзьями, Ваши пути уже разошлись. Найдите человека вне вашей семьи, с кем комфортно общаться хотя бы недолго. Может это коллега, может клиент, может просто знакомый, и попробуйте общаться с ним пока Вам не станет не по себе. Постарайтесь не зажиматься и просто поддерживать разговор на отвлеченные темы, не обязательно ему изливать душу. 
Не стоило, конечно, отказываться от общения с подругами в пользу мужа, но друзья со временем могут меняться и Вы еще сможете найти новых подруг. Старайтесь себя не насиловать в плане общения, может Вам в глубине души хочется побыть одной. Да и вообще имеете ли Вы такую возможность? На себя время тоже должно быть обязательно.
Если же самой не получится выйти из этого состояния, то обратитесь к психологу, чтобы поискать причину глубже.
Удачи Вам!
24.07.17

Игорь Летучий
Рейтинг: 712 382
1-й в Психологии
Читать ответы

Кудряшов Игорь
Рейтинг: 583 566
2-й в Психологии
Читать ответы

Леушин Андрей
Рейтинг: 396 367
3-й в Психологии
Читать ответы
Посмотреть всех экспертов из раздела Психология
Пользуйтесь нашим приложением Доступно на Google Play Загрузите в App Store
  • карты visa
  • карты master card
  • карты maestro
  • карты МИР
Мы используем файлы cookie. Пользуясь сайтом, вы принимаете условия нашего соглашения. Принять Детальнее